ВІДПУСТИ

ВІДПУСТИ
(Чого являєшся мені у сні?
Чого звертаєш ти до мене
Чудові очі ті ясні, сумні…
І. Я. Франко.)


Ніч, темна ніч, в вікні сіяють зорі.
Я знов кричу… Ти відпусти, ти відпусти на волю!
По що приходиш в мої сни,
Чи спогадом буремним?!
Тебе прошу! Ти відпусти мене…
Любов моя даремна.
Ні-ні! Не йди, прости, присядь,
Як то колись бувало,
а я впаду до твоїх ніг й до рук твоїх припаду.
Розкажу що мені болить і про любов розкажу…
Ти кажеш що не можеш щось із цим зробить?!
Мовчи, просто мовчи,
Лиш я буду любити… Один, за нас обох,
Мою любов не вбити!
Ти кажеш вже пора іти, ось сутінки вже тануть?!
Й розтанула немов туман,
Покинула на днину, а прийде ніч…
Я знову в крик… Пусти-пусти мене на волю!
Ні-ні! Не йди, прости, присядь, як то колись бувало!
І я впаду до твоїх ніг
Й до рук твоїх припаду.