вторник, 8 декабря 2009 г.

Розіп’ята любов




Розіп’ята любов.
Не бійся ворогів.
Найбільше, що вони можуть тобі зробити, це - вбити.
Не бійся друзів. Найгірше, що вони можуть тобі зробити,
Це-зрадити. Бійся байдужих.
Саме з їх мовчазної згоди на світі трапляються зради.
« Еберхард »
1
Сніг, знову цей злощасний сніг. Швидше б весна, а згодом літо…Благодать…
Вже б не сидів у дома, у вікні. Ось, ще одна маршрутка приїхала, зупинившись на зупинці за рогом сусіднього будинку, ось пройшли приїхавши нею люди, а можливо це просто прохожі, та якби там не було,
а її все ж немає, не приїхала і цією маршруткою. А може прогавив якусь?...Промайнула тривожна думка. Сергій похмуро насупив брови. Невже він її сьогодні не побачить?.. Свою милу, кохану, своє ангелятко, свою Надійку. Хоча вона ніколи не була його, та про себе, в душі він її називав своєю. Сергій під’їхав до столу, взяв цигарку, припалив і знову повернув до вікна. Що ти робиш? Навіщо? Ти зовсім їй непотрібен, у неї є хлопець, на багато молодший за тебе і здоровий… На віщо їй каліка? Тільки б побачити, тільки б побачити цей милий серцю образ. Сперечались між собою дві половини Сергієвого я...

Власне, уривок з повісті "Розіп’ята любов."2008р.