СПОМИН
Я згадую вечір прощальний,
Коли розлучалися ми.
Ти палила мости і казала, прости,
Ти прости що не вийшло кохання.
Ось пройшли вже роки, вже чужі я і ти,
Та не згасло ще моє кохання.
І я все у вісні ще кричу як тоді,
Що люблю я тебе до безтями.
Я кричу, почекай, ти мене не кидай,
Бо життя я без тебе не бачу.
І прокинувшись, у котрий уже раз у ночі.
Я тихо в подушку….
Комментариев нет:
Отправить комментарий