Ода моїй любові-2 Вікторії Синькевич. Присвячую.

ЗОЛОТІ ОЧІ

Я бачив очі - вони були золоті,
Ті очі сіяли мов зорі,
Вони манили мене з темноти
І утопав я у них, наче в морі.
Я бачив очі - вони були мов ріка,
Яка дна ніколи немає.
І утопав я у ній, утопав,
А що робити тепер я не знаю.
Я бачив очі - вони були золоті,
Ті очі сіяли, мов зорі,
Вони засліпили мене в темноті,
Захопили, мов бездоннеє море.
Вони тримають мене мов у тисках,
У своєму пя’нкому полоні.
І приходять до мене в ночі,
Щоб світить, мов дві яснії зорі.
Я бачив очі - вони були золоті.