Заснув весь світ, минув вже день,
А я лечу думками, ген за обрій,
Туди, де ти в постелі десь лежиш,
Моя кохана, ніжна моя доле.
Цілунком зупиняюсь на устах,
Думками тебе я обіймаю,
До твого серця, горнеться душа,
Тебе, безмежно-ніжно... я кохаю.
Душа тріпоче наче в сильцях птах,
У далині від тебе, гірко тужить.
То вихором здіймається в лугах,
То ніжною сопілкою затужить.
Так кожну мить, єднаю нашії серця,
З молитвою, із піснею, і словом.
І хай тобі роскаже вранішня зор`я,
Як я лечу думками, ген за обрій.
І хай тобі роскаже перша пісня солов`я,
Як я лечу думками, ген за обрій,
Туди, де ти в постелі десь лежиш,
Моя кохана, ніжна моя доле.
